Смотреть больше слов в «Энциклопедическом словаре»
река Приморской обл., на зап. прибережье Берингова моря, впадающая в последнее несколько южнее мыса Опукинского; длиной более 100 в.
М'ЯЧ, ОПУ́КА заст. Гей, діти-мотилята! А годі вам цяцьками грать, М'яч бить, метелики ганять (Л. Боровиковський); Діти посеред вулиці ганяють опуку, зб... смотреть
ОПУ́КА, и, ж., заст.1. М'яч.Учора я дививсь, як хлопці Гуляли на толоці: Здається, крам там продавав один, Другі в опуки тощо грали (Є. Гребінка);На ко... смотреть
-и, ж., заст. 1) М'яч. 2) у знач. присл. опукою. Дуже швидко, відразу.
імен. жін. роду
-и, ж., заст. 1. М'яч. 2. Опукла частина чогось, вигин. Болото — аж гримить, а сонця спах – опукою на релях. (ЗД:129).
Опу́ка:— дзига (іграшка) [12]— м'яч [IV]
-и, ж. , заст. 1》 М'яч.2》 у знач. присл. опукою. Дуже швидко, відразу.
Опу́ка, -ки, -ці; опу́ки, опу́к
ОПУКА и пр. см. опучивать.
опу́ка іменник жіночого роду рідко
разг. мяч