Смотреть больше слов в «Энциклопедическом словаре»
(евр. "скала, утес, камень") — с этим именем в Библии известны: 1) Ц. (Числ XXV, 15), начальник Оммофа, племени мадиамского, отец мадианитянки Хазвы, ... смотреть
ЦУР, виг., розм.Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (у давнину в заклинаннях, тепер перев. в ігр... смотреть
ЦУР, виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (в старовину в заклинаннях, тепер перев. в іграх). Помічена падуча зірка зараховувалася тій з дівчаток, яка перша помітить, «зловить» її і перша встигне гукнути: — Моя! Цур моя! (Коз., Листи.., 1967, 27); [Конон:] Стійте! Станьте ж ви, братця, тут, цур до хвіртки не наближаться (Кроп., II, 1958, 449); // Вигук, яким скріплюють яку-небудь умову, домовленість і т. ін. (перев. в іграх). [Настуся:] Е, ні! стривайте, цур не грать. А то не буду й танцювать, Поки барвінку не нарву Та не заквічаюсь [заквітчаюсь] (Шевч., II, 1963, 191); Юркові щось спадає на думку, і він каже: — А знаєш? Зараз і вгадаю. Тільки цур: не критися, казати правду (Ряб., Жайворонки, 1957, 5); // кому, чому. Вигук, що вживається, щоб висловити незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. — Нехай вам цур, вражим бабам! Од вас усе лихо стає на землі! Лучче з вами зовсім не знатись! (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); — Ой боже мій! я б і грошей тих не схотіла через той страх. Цур їм, тим грошам (Н.-Лев., VI, 1966, 333); Від великодня служить [Зінька] у них, а так наче давно вже. Що вже намучилась, і цур їм. У роботі завжди, сама ж усе, бо він десь або по ділах, або гуляє, а вона ж — пані, ні за холодну воду (Головко, II, 1957, 24); — Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 188); // Уживається при бажанні позбутися, не згадувати кого-, чого-небудь, відвернути щось (перев. з частками хай, нехай). Прохаєте оповістити вам усяку пригоду у подробиці — годі! Се тепер, удень, та й те, поки ще не чули, то прохаєте, храбруючи, а прийде ніченька, спати не будете — цур йому! (Вовчок, І, 1955, 330); — А я й не тямлю, що зо мною було,— стогнав Ведмідь. —Те тілько тямлю, що я перший і останній раз в життю [житті] пробував літати! Хай йому цур! (Фр., IV, 1950, 90); У нас не холодно,— і справді тепер 110 тепла.. Але ся благодать почалась тільки з вчорашнього дня, а то було таке, що нехай йому цур, бодай не верталось (Л. Укр., V, 1956, 218). &́9671; Цур ду́рня та (й, і) ма́сла гру́дка див. ма́сло; Цур тобі́ (йому́, їй і т. ін.), пек тобі́ (йому́, їй і т. ін.); Цур тобі́ (йому́, їй і т. ін.) та (і) пек тобі́ (йому́, їй і т. ін.): а) виражає побажання позбутися кого-, чого-небудь, не мати справи з кимсь, чимсь. Царівна в плач:— Цур! Пек йому!.. Зістанусь дівкою довіку! Нехай не буду нікому, Ніж мужем мать сього каліку! (Укр. поети-романтики.., 1968, 284); [Петро:] Коли я не вгоден вам, я хоч зараз оддаю булаву свою; і не хочу, і цур йому, і пек… Вибирайте собі кого знаєте (Кост., І, 1967, 184); — Коли ви, бабо, бачили, як я сало крав? — питається він гугняво. — Задавись ти з своїм салом! Одійди від мене, цур тобі, пек тобі! (Л. Янов., I, 1959, 87); б) уживається, щоб висловити незадоволення ким-, чим-небудь. — Ну, коли Арсен довідається про все, не простить їй..— Цур та пек тобі! А це ж чого? (Гуц., Передчуття.., 1971, 156). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 250.... смотреть
виг., розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (за старовини в заклинаннях, тепер перев. в ігр... смотреть
виг. , розм. Уживається для заборони торкатися чого-небудь, брати, привласнювати що-небудь, робити щось (за старовини в заклинаннях, тепер перев. в іг... смотреть
(скала, утес):а) (Чис.25:15 ) начальник Оммофа, племени Мадиамского, отец той Мадианитянки, которую привел к себе в стан Израилев Зимри, сын Салу. Зимр... смотреть
Цур меж. 1) Прочь съ чѣмъ, кѣмъ, ну его, тебя…. (выражаетъ желаніе избавиться отъ чего, не имѣть съ чѣмъ дѣла). «Цур їй, пек від нас!» каже Олена. Кв. Цур тобі, який ти дурний. Ном. Таке робили, що цур йому вже і казать. Котл. Ен. ІІІ. 51. Цур тобі пек! 2) Чуръ, стой, погоди (выражаетъ запретъ, непремѣн. условіе, напр. въ игрѣ). Цур на тонший кінець! КС. 1887. VI. 477. Цур, міньки не розміньки! мертвого з гроба не вертають. Харьк. г. Е, ні, стривайте, цур не грать, а то не буду й танцювать, поки барвінку не нарву та не уквітчаюсь. Шевч. 496. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 437.... смотреть
Цур(скала, утес):а) (Чис.25:15 ) начальник Оммофа, племени Мадиамского, отец той Мадианитянки, которую привел к себе в стан Израилев Зимри, сын Салу. Зимри и Мадианитянка, как известно, были убиты в спальне Финеесом, сыном Елеазара, сына Аарона, и тем прекратилась смерть Израильтян от поражения за преступную связь их с дочерями Моава в Ситтиме. Умерших же от поражения было двадцать четыре тысячи.б) (Нав.13:21 ) из вождей Мадиамских, князей Сигона, царя Аморрейского, жившего в Есевоне, которые были убиты при Моисее, по завоевании земли той.в) (1Пар.8:30 , 1Пар.9:36 ) второй сын Иеила, отца Гаваонитян, от жены его Маахи.... смотреть
Цур ("скала"): 1) мадиамский царь, вассал или союзник царя аморреев Сигона из Есевона, отец Хазвы (см. Хазва). Ц. был убит в сражении израильтян с мад... смотреть
(скала) —а) (Чис.25:15 ; Чис.31:8 ; Нав.13:21 ) — аналог. Евий;б) (1Пар.8:30 ; 1Пар.9:36 ) — аналог. Авдон,г.
мадианитский князь, дочь которого, Хаэва, была убита Финеесом (Чис. 25:15 и дал ), и который впоследствии сам пал в войне с израильтянами (Чис. 31:8; И. Нав. 13:21).... смотреть
послелог около, близ, у; баеласы цур около дерева. ЦУРК (мн. цурчытае) клин; цурк хъаеддзауаен аембал у погов. клин - дровосеку товарищ.
в спол.цур тобі! — get away!, begone!
В цур и прах. Одесск. Полностью, до основания (разрушить что-л.). КСРГО.
межд.; разг. чур цур (же) йому, хай йому цур! — ну его! будь он неладен! прах с ним!
precz! tfu!; ~ тобі! idź precz!, niech cię licho weźmie!
цур вигук незмінювана словникова одиниця розм.
Цур (демонологічний персонаж)
цурвыкл.чур
(Zur Mьhlen) Раймунд фон (10 XI 1854, родовое поместье в Лифляндской губернии, ныне Латвия - 9 XII 1931, Уистон-Олд-Ректори, Стейнинг, графство... смотреть
(zur М.W. Nedden, немецкий офтальмолог)см. Неддена метод.
(zur М. W. Nedden, нем. офтальмолог) см. Неддена метод.
Цур Неддена метод (zur М. W. Nedden, нем. офтальмолог) — см. Неддена метод.
Цур = Чур — у дохристиянських віруваннях — як і Пек (див.), можливо, божество війни, бійок, кривавих сутичок, кровопролиття, всілякої біди, тому й досі насилаємо комусь біду: «Цур тобі, пек тобі!» або кажемо так, сахаючись, і відходимо, віддаляємося від когось, чогось, цураємося (пор. ще: «Хай йому цур!»); за версією І. Огієнка, навпаки, це домовий бог, що оберігав родину, господу, майно, і звідси, можливо, [від]цуратися, тобто «покинути (кидати) свої родові межі, забути (забувати) родину, когось близького, рідного чи щось близьке, рідне»; кажуть: «Хоч лайся, та тільки не цурайся»; на це саме можуть вказувати й вислови: «Цур та пек лихим очам!», «Цур нас та й далі од нас!»; Цур (Чур, старосл. Щур) — це, можливо, обоготворений предок (звідси пра́щур); на користь домового бога може бути й повір’я, що він любить жити в цурі (чурі), тобто цурці, якою розпалюють піч, і тим самим охороняє домашнє вогнище; так чи інакше, численні народні вислови зі словом цур позначено енантіосемією, тобто як позитивним значенням слова (відгомін бога-захисника), так і значенням негативним (відгомін бога-біди): «Цур дурня серед будня!», «Цур їм та пек!», «Цур тобі, сатано, відчепись!»; пор. у П. Куліша: «Кажуть дивні речі, не знаю, чи вірити тільки: буцім — цур нашого місця — до неї літає змій!». Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 632.... смотреть